Інтелект-карти

Діти легко забувають недавно вивчене? Не біда. Певно, вчителі чи вихователі вашого навчального закладу ще не зверталися до методу інтелект-карт

Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) у початковій школі стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії.

Сама назва інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», котре використовував у своїх бестселерах її творець — британський психолог Тоні Бьюзен.

Також часто зустрічаються синонімічні переклади:

карти асоціацій
карти розуму
карти думок
карти пам’яті
ментальні карти.

Назви відображають основну ідею техніки — побудову «дерева асоціацій», у якому:

в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом
від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д.

Що таке ментальні карти

Це популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу:

візуалізації
систематизації
класифікації
асоціації.

Навіщо інтелект-карти

Де-факто, інтелект-карти є проекцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації.

Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області.

Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для цього ментальну карту.

Інтелект-карти можна застосовувати в освітньому процесі, приміром:

опановуючи кейс-технології
досліджуючи родовід у початковій школі
за економічного виховання дошкільників.

Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що:

дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів
записи у вигляді деревовидних схем є тотожними «мові» людського мозку.

Ментальні карти на уроках

Аби досягти оптимального ефекту від використання інструменту інтелект-карти в загальноосвітніх (та й дошкільних) закладах, орієнтуються на такі правила:

будувати дерево з гнучкими гілками, а не малювати традиційну схему зі словами в прямокутниках. Подібна візуалізація дозволяє: – спілкуватися з мозком його ж мовою, подібною до схеми побудови нейронних зав’язків – уникати монотонності та одноманітності візуальних образів, що унеможливлюють глибинне запам’ятовування
одна гілка дерева повинна дорівнювати лише одному слову. Такий підхід допоможе: – посилити асоціативний ряд – збільшити інтелектуальну і творчу свободу
величина лінії не повинна перебільшувати слово, оскільки: – економія простору на папері (дошці) дозволяє розширити дерево асоціацій – відбувається візуалізація довжини слова, що підвищує імовірність запам’ятовування
товщина, колір. форма і розмір гілок і слів, а також шрифти повинні диференціюватися. Це дозволяє: – уникнути монотонності зображення – акцентувати увагу на ключових словах і відсіювати другорядні – структурувати сприйняття
максимізувати застосування нешаблонних: – іконок – малюнків – значків – символів
обирати відповідний формат паперу: – для невеликих за обсягом інтелект-карт — А4 – для масштабних карт — А3
використовувати інструменти побудови карти, які б відповідали віку дітей: – для дошкільнят, учнів початкових класів — кольорові олівці та ручки, фарби, фломастери, маркери, кольорова крейда тощо – для учнів старшого шкільного віку — програми Paint, PhotoShop, PowerPoint тощо
будувати дерево по горизонталі, а не вертикалі, що полегшує його сприйняття мозком
будувати контури між гілками у випадку, якщо вітки однієї гілки заходять на вітки іншої гілки. Контури запобігають: – змішуванню інформації – утворенню накладених один на одного візуальних образів.